У війну радянська влада відмовилася евакуювати музей імені В. Кричевського

Перед окупацією Полтави 1941-го року радянська влада не евакуювала цінні й рідкісні експонати музею, надавши перевагу заводам.

Полтавський краєзнавчий музей імені В. Кричевського відчуває наслідки німецької окупації до сьогоднішніх днів. Як значний науково-культурний центр, він був заснований у 1891 році за ініціативи видатного вченого професора В. В. Докучаєва.

Протягом своєї істоії музей зібрав у загальному фонді близько 118000 експонатів різного культурно-історичного значення і став одним із найбільших не лише на теренах Східної України, а і на загальнодержавному рівні. Про це на вечері-ретроспективі до Дня Міста «Полтаво-мати, всі ми українці, ми піднімали націю з колін», в стінах бібліотеки ім. Котляревського розповіли представники краєзнавчого музею.

За їх словами, найтяжчою сторінкою в житті закладу стали роки Другої Світової Війни та німецька окупація міста. Саме в цей період з фондів було вивезено найцінніші експонати з золота та срібла, предмети дохристиянського періоду, зброю, ікони, що до цього часу перебувають на території Німеччини. Все ж інше, що не зацікавило окупаційне управління, а це майже 19 тис. експонатів було знищено або спалено.

– На 1941 рік в музеї було понад 117 500 експонатів, що поповнювали колекцію протягом попередніх років. Коли під Полтавою розпочалися бої і всі містяни знали, що прихід німецьких військ є неминучим – постало питання про евакуацію музейного фонду в цілому. Особливо ж, елементів, що становили особливу цінність. Це предмети та зброя з золота та срібла, монети та прикраси скіфсько-сарматського періоду, ікони часів Київської Русі. Вже були підготовані контейнери і скриньки для вивозу. Проте все це було даремно, адже радянська влада відмовила у евакуації цінностей, пояснивши це першочерговою важливістю евакуації підприємств та заводів області, – розповіла представниця музейного фонду Наталія Кузьменко.

Попри це деякі колекції все ж вдалося вивезти за територію міста. Петровський фонд – частина фонду Полтавської битви, а це майже 13 тис. експонатів було врятовано.

Після входу німецьких військ до Полтави в музею з’явився новий директор – Кость Мощенко. Він теж не стояв осторонь і щосили намагався зберегти та сховати наявні частини колекцій від подальшого вивозу закордон. Саме в цей період вводиться заборона для містян на відвідування музею. Це право залишається за військовослужбовцями та представниками окупаційних сил.

– Два роки окупації відзначилися тотальним розграбуванням. Німці вивозили все, що за їх словами, було елементом арійської культури і споріднювало українців та представників германських націй, – доповнила Кузьменко.

Після переломного 1943-го року, коли радянські війська почали наступати на терени Наддніпрянщини, військовою комендатурою Полтави було прийнято рішення про знищення залишків музейного фонду. Восени того ж року було створено групу, що знищила 19 000 експонатів.

Подальша доля вивезених колекцій так і залишилась загадкою, але завдяки роботі Костя Мощенка, музейникам вдалося приховати деякі цінності, що і стали основою сьогоднішньої експозиції.

Олександр Гуцул

#Ulfhart #history #Poltava #Ukraine #museum #germans