«Вікінг-фетиш» або як не потрібно робити

Хтось передивився серіал «Вікінги»,а хтось переграв у Skyrim, але без конкретних знань всі ми залишаємось блазнями з блискучими цяцьками на шиях.

Відносне розуміння своїх цілей та ідеалів, сліпе слідування та підпорядкованість політичним реаліям, а також псевдо-впевненність у реконструкційній обрядовості, що постійно піддавалась ідеологічним впливам пангерманістів та європеїстів 20-го століття, – так у своїх судженнях характеризують сучасну неоязичницьку «тусовку» більш-менш інтелігентні критики. "Заскарублість" та "розрізненість" – ось цими словами можна сказати коротше.

Асатру, слов`янське Рідновір`я і кельтський (рідкість) паганізм, набирають своєї сили на просторах Європи і далеко за її межами. Чи то через виснаженість сучасним культурним шлаком, чи через його тиск все це відбувається – тут уже необхідно розібратися. Бо як кажуть, краще дивитися в спину ночі, ніж в чоло ранку

.

У подібних роздумах краще починати з малого – зі своєї місцевості. Для прикладу, є місто, де мешкає така-собі община. Візьмемо те ж Асатру. У них, зазвичай, є голова. Він/вона ж, для розуміючих – годі/гід»я. Живе народ своїм життям, працюють, виховують дітей, вирішують проблеми і 8 разів на рік збираються разом, аби як слід випити та покричати біля вогнища «Хейл Одін!». Дуже примітивно, але нажаль, так і є. І навіщо все це? Ніхто адекватно вам і не пояснить. Як писав раніше Юрій Сліповронський: існують лише одиничні випадки, коли подібні «компанії» реєструють себе як релігійну спільноту.

Хтось передивився серіал «Вікінги», хтось «фапає» на «мервелівського» Тора. Зараз підемо по їх сценарію:

КРОК ПЕРШИЙ. Ви награлись в Skyrim, передивилися «Гру престолів», і раптом, десь в глибині душі щось защемило. «Та я ж сєверянін» – думаєте ви. І тут погнало…

КРОК ДРУГИЙ. Тепер справа за малим. Замовили молоток чи сокиру Перуна з Аліекспрес. І доки вона йде (приблизно місяць), ви набираєтесь «мудрості пращурів». Зазвичай всіх вистачає на Едду і кілька саг.

КРОК ТРЕТІЙ. Ваш молоток уже прийшов, ви його одягаєте і вигадуєте собі крутий псевдонім. Краще більш рідкісний. Потім знаходите «одновірців» і їх лідера, який прочитав на пару саг більше. І вуаля! Ви відчуваєте себе особливим і починаєте постити картинки з вікінгами та слов`янами.

Не бажаю когось образити своїми словами, але вірогідно, що деякі впізнали себе, і можливо, уже відписалися. Це сумно, адже без конкретних знань і багатьох, ще раз підкреслю БАГАТЬОХ місяців пізнання, а ще краще вивчення мови (стосується тих же Асатру) – всі ми залишаємось повними профанами, блазнями з блискучими цяцьками на шиях.

Олександр Гуцул

#Ulfhart #Ulfhart_thoughts #Ульфхарт #thoughts #humor #north #язичництво #реалії #Асатру